«Якщо під час спілкування з іншою людиною дитина відчуває напруження та помічає, що нею маніпулюють, вона має повідомити про це батькам (або іншому дорослому, якому довіряє). Довіра між дітьми та батьками – це місток, який повинен оберігати та скеровувати у житті, без емоційних стрибків або проявів насильства», – на цьому головна психологиня обласної поліції Олена Демяник наголосила в інтервʼю юним журналістам Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді.

Фахівчиня навела приклади проявів психологічного насильства та наслідків тривалого цькування. А також відповіла на запитання: чому потрібно навчитися спокійно сприймати критику та як її відрізнити від психологічного насилля (або булінгу)?

«Критичні зауваження, приниження, словесні образи, знецінення думки іншої людини, вербальні та невербальні дії, що пригнічують особистість –  все це прояви психологічного насильства. Тривале насилля порушує особистісні кордони та викликає деструктивні емоції, які призводять до повної апатії (байдужості) та руйнують життя», – пояснила Олена Демяник

В інтерв’ю поліцейська також озвучила "контрольні запитання" для самотестування підлітків: 

• Як я себе відчуваю? 
• Чому я себе так відчуваю? 
• Чи дійсно на мене тиснуть, чи мені необхідно просто… домашку вивчити (або інший варіант)?

Інтерв’ю записали в рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства».

Відділ комунікації поліції Полтавщини

(Відеоматеріал надано Полтавським ОЦЕВУМ)