«Найважливіше – не втратити момент, коли дитині можна допомогти». Історія начальниці ювенальної превенції Миргородщини Яніни Заходи
Більшість людей знає ювенальних поліцейських за уроками безпеки у школах. Але за цією видимою частиною роботи – десятки виїздів до родин, де сталася біда, пошуки дітей, які не повернулися додому, реагування на домашнє насильство та непрості розмови, від яких іноді залежить набагато більше, ніж здається на перший погляд. Уже понад 10 років саме так минають будні начальниці сектору ювенальної превенції Миргородського районного відділу поліції Яніни Заходи.
«Найважливіше – не втратити момент, коли дитині можна допомогти. Іноді одна щира розмова означає більше, ніж десятки повчань», – говорить поліцейська.
За роки служби Яніна навчилася звертати увагу не лише на слова. Іноді про дитячі переживання більше розповідають мовчання, погляд чи поведінка. Саме тому в ювенальній превенції не буває дрібних повідомлень або неважливих викликів. За кожним стоїть дитина, якій потрібна допомога.
Повномасштабна війна додала нових викликів. Миргородщина стала прихистком для багатьох родин із дітьми, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії. Разом із поліцейськими офіцерами громад, соціальними службами та волонтерами працівники ювенальної превенції допомагали сім'ям облаштуватися на новому місці, знаходили одяг, речі першої необхідності, підтримували дітей, які пережили евакуацію.

«Іноді важливо – просто бути поруч. Дитині потрібно відчути, що вона не залишилася сам на сам зі своїми переживаннями», – каже Яніна.
Попри непрості будні, є моменти, які повертають сили. Нещодавно поліцейські відвідали вихованців спеціалізованого закладу Миргородського району. Діти наввипередки приміряли поліцейське екіпірування, досліджували службовий автомобіль, засипали правоохоронців запитаннями. А коли настав час прощатися, просили лише про одне: «Приїжджайте ще».
«Для нас це найкраща оцінка роботи. Якщо дитина не боїться підійти до поліцейського, поставити запитання чи попросити про допомогу, значить, ми все робимо недаремно», – усміхається вона.
Після служби Яніна повертається додому вже не як керівниця сектору, а як мама дев'ятирічної Вероніки. Донька займається волейболом, а мама намагається не пропускати її змагань. Каже, що саме материнство навчило її ще уважніше слухати дітей.

Допомагати людям для Яніни – це не лише службовий обов'язок. На початку 2024 року поліцейські Миргородського районного відділу підтримали ініціативу місцевих школярів зі збору коштів для українських захисників. Спільними зусиллями вдалося придбати чотири квадрокоптери Mavic 3 Pro.

Відтоді підтримка колег, які виконують бойові завдання у складі стрілецького батальйону поліції Полтавщини, стала доброю традицією. Миргородські поліцейські регулярно долучаються до зборів і передають на передову те, що найбільше потрібне захисникам.
За роки служби Яніна не пам’ятає кількості викликів чи профілактичних бесід. Для неї головний результат вимірюється не статистикою.

Він – у довірі. У тому моменті, коли дитина не боїться звернутися до поліцейського по допомогу. Коли знає, що її вислухають, зрозуміють і не залишать сам на сам із проблемою.
Саме заради таких моментів Яніна Захода щодня одягає поліцейський однострій. Бо іноді одна вчасна розмова здатна змінити набагато більше…
Відділ комунікації поліції Полтавщини