Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
Підірвана АЗС з окупантами та «роззброєні» танки: як на Полтавщині офіцери громади разом з місцевими добровольцями допомогли зупинити просування ворога у напрямку столиці
Опубліковано 18 листопада 2022 року о 10:20

Сергій Кайола та Станіслав Шестопалов – офіцери Великобудищанської територіальної громади Миргородського району, які на початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України разом з місцевими жителями допомагали військовим нищити техніку ворога, що намагалася прорватися до столиці через місцеві дороги Полтавщини. 

«Всі розуміли, якщо ми пропустимо ворожу техніку, Києву буде несолодко… Ніхто не хотів здаватися, складати рук, всі намагалися якось допомогти, мірою своїх можливостей», – озвучив настрої місцевого населення капітан поліції Шестопалов напередодні появи військової техніки ворога на околицях сіл Великобудищанської тергромади: Мартинівки, Великого, Морозівщини та Веприка.

Ці населені пункти межують з Охтирським та Лебединським районами Сумщини, які в перші дні війни стали «полем» запеклих бойових дій української армії з російським загарбником. І як зауважив Сергій Кайола, у громаді розуміли, що після Охтирки ворог може прийти до них, щоб з іншого напрямку прокласти шлях до столиці України.

Невизначеність та страх перед неминучим лякали місцеве населення, тому офіцери буквально з перших годин масштабної навали залишалися поруч з ними. 

З душевною посмішкою Станіслав Шестопалов зауважив: «У кого як не у поліції питати: що буде, як ми будемо захищатися, де ми візьмемо зброю? Ми самі розуміли складність ситуації, але намагалися людей заспокоїти й сказати, що все буде добре, що Збройні Сили поряд, нас ніхто не залишить!»

На підтримку Кайолі та Шестопалову прийшли ще три екіпажі поліції у складі офіцерів сусідніх громад, які долучалися до патрулювання сіл та забезпечення правопорядку, залишаючи напарникам більше часу для співпраці з місцевими жителями. 

У режимі 24/7, майже без відпочинку та сну, побратими були на своїй території та допомагали людям: спочатку переважно добрим словом та порадою, а потім – участю у стратегічній обороні краю (коли побоювання з приводу вторгнення окупантів на їх територію справдилися)!

У межах своєї компетенції два капітани допомагали обирати місця для зведення укріпних споруд, а також налагодили постійну комунікацію з місцевими жителями для збору інформації про маршрути руху окупантів та появу ймовірних ДРГ. 

«Ми бачили у людей настрій та готовність оборонятися від російських окупантів. Люди просили нас: дайте нам зброю, ми підемо захищатись, але… у нас на той момент у самих майже не було тієї зброї… На екіпаж –  один автомат та 120 набоїв. Тому вирішили зосередитися на зборі важливої інформації», – наголосив капітан поліції Кайола. 

Як зауважив правоохоронець, став у пригоді чат Телеграм-каналу «Чужинець в громаді», створений офіцерами задовго до повномасштабної війни, серед учасників якого був громадський актив місцевих сіл віком від 20 до 40 років. Завдяки чат-спільноті офіцери та інші її учасники знали, що відбувається не тільки в межах громади, але й в прилеглих до неї населених пунктах Сумщини. І, зокрема дізналися про наближення ворога…

Танкову колону окупантів офіцери «зустріли» на службовому автомобілі Renault Duster, спостерігаючи з перехрестя доріг за їх маневрами, щоб спрогнозувати подальші кроки. Сергій Кайола підкреслив, що у них була звістка від місцевих про хаотичний рух колон з трьох напрямків: Охтирки, Московського Бобрика і Кам’яного Сумської області. 

«Люди повідомляли про різну кількість: від 40 до 120 одиниць (танки, гаубиці, бензовози, Урали з боєприпасами, ракетні системи залпового вогню та інші). Ми просили їх (за можливості), щоб вони знімали на мобільні телефони докази та кидали або в Телеграм-групу, або в особисті повідомлення інших мобільних месенджерів. Щоб ми потім могли цю інформацію відфільтрувати та передати компетентним службам для реагування», – пояснив алгоритм співпраці з населенням капітан поліції.

Результати спільної роботи добровольців територіальної оборони, поліції та військових не забарилися. Вже в перші ж дні появи окупантів захисникам вдалося перекрити рух через міст з Веприка в напрямку міста Гадяч. А за кілька діб потому у Веприку була зірвана місцева заправна станція одного з підприємств, на якій окупанти планували поповнити запаси палива. 

«Усі розуміли, що саме звідси почнеться новий наступ – запаси пального там були досить значні, яких би вистачило на подальший рух техніки. Тому, вирішили знищити цю заправку», – пояснив мотиви реалізованої операції Станіслав Шестопалов.


«Ми передали відповідні координати та її підпалили. Вибухом було знищено і трьох російських військових. Одного взяли в полон», – доповнив Сергій Кайола.

Окрім того, завдяки аеророзвідці, проведеній місцевим чоловіком за допомогою власного дрона, оборонцям вдалося демаскувати позицію російських військ, облаштовану у Веприцькому лісі. Здобута геолокація також зарадила знищенню Самохідної артилерійської установки. 

Ще три одиниці техніки ворога були спалені у Мартинівці – це сталося з «легкої руки» місцевого чоловіка. Він закидав коктейлями Молотова танки, залишені окупантами на дорозі «без нагляду». Мало того (як розповів Станіслав Шестопалов), перед тим відчайдуха встиг зняти з них озброєння, яке надалі передали Збройним Силам України.

На жаль, не обійшлося без жертв серед цивільного населення. Як зазначив капітан Шестопалов, під час тактичних дій на АЗС окупанти з автоматичної зброї розстріляли місцевого велосипедиста. Односельці намагалися врятувати чоловікові життя, однак отримані вогнепальні поранення виявилися смертельними.

Сергій Кайола відзначив, що активний спротив місцевого населення викликав у загарбників паніку та змусив тікати. «Незаправлену техніку залишили, на іншій – втекли у напрямку Московського Бобрика Сумського регіону. І вже там, за кілька днів, в лісовому масиві вони зазнали поразки. Намагалися далі втекти, але військові Збройних Сил України їм завадили».

Про подвиги місцевих жителів вже складають легенди. Оборону Великобудищанської громади в народі назвали «Гадяцьким сафарі» (що вже стало візитівкою Полтавщини). Зокрема тому, що до групи добровольців, які об’єдналися, щоб унеможливити просування ворога, доєдналися чоловіки з Гадяцького району (зараз більшість з них захищає нашу державу в лавах ЗСУ). Однак місцеві, як власне і їх офіцери громади, вважають, що «вони просто не дали ворогу пройти далі, але більш серйозні удари все-таки наносили фахівці». 

Станіслав Шестопалов вважає, що для досягнення перемоги у цій війні, потрібно допомагати Збройним силам України. «Хто як може! І все буде добре! Ми переможемо в будь-якому випадку»! – впевнений офіцер поліції.


Відділ комунікації поліції Полтавщини



Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux