За інформацією кіберполіції, такі повідомлення зазвичай розсилають у WhatsApp і Telegram. Робота, яку пропонують людям, не вимагає досвіду та фахового рівня. Завдання нескладні: ставити лайки під товарами або відео. На початковому етапі навіть платять – щоправда, невелику суму…

Згодом жертву додають до «робочої групи» та суттєво ускладнюють завдання. Приміром, вимагають викупляти товари або бронювати номери в готелі за власні кошти. Однак, гроші за сплачені послуги не повертають, а сім-карту блокують.

Експерти наголошують, що фейкову пропозицію про працевлаштування можна розпізнати за помилками та некоректним перекладом (результат використання Google-перекладача). А в «робочих групах» відсутній зворотний зв'язок з адміністратором та роботодавцем.

Як захистити себе від Інтернет-шахраїв?

• Не довіряти обіцянкам захмарних прибутків.
• Перевірити «роботодавців» через пошукові запити в Інтернеті.
• Не перераховувати гроші на невідомі рахунки та не використовувати сумнівні платіжні системи.
• Звернутися до поліції.

ДОВІДКОВО. Минулими вихідними через цю шахрайську схему мешканці Тернопільщини та Волині втратили понад мільйон гривень.

Відділ комунікації поліції Полтавщини

(За матеріалом Національної поліції України)