До Дня Захисника України розповідаємо історії наших героїв.
Про допомогу людям та службу в зоні бойових дій розповідає дільничний Олександр Борщов з Машівського району, що на Полтавщині.
- Чому Ви вирішили обрати професію дільничного офіцера?
- Я завжди знав, що буду носити погони. Якось підсвідомість чи інтуїція мені підказувала, але цим шляхом я пішов не одразу. Після закінчення школи вступив до Полтавського університету споживчої кооперації України, де отримував зовсім іншу спеціальність. Потім була армія, де з перших днів служби я нарешті зрозумів, що це моє – служити та захищати. Після цього вирішив спробувати себе в правоохоронній діяльності. Ще з дитинства прагнув допомагати людям та боротись за справедливість. Пройшов усі необхідні перевірки, тести і потрапив до рядів правоохоронців Машівщини. Спочатку на посаду інспектора дозвільної системи, де і пропрацював декілька років. Мене завжди тягнуло до людей, до спілкування, хотів працювати на селі, допомагати, підтримувати людей, тому коли спостерігав за нашими дільничними в райвідділі, слухав їх розмови, я по доброму заздрив. Теж хотів бути дільничним. І став. Працюю до цього часу і кожного дня старюсь бути ближчим до людей, заслужувати повагу, довіру і слова вдячності.
- Ви брали участь у бойових діях на сході країни. Чи допоміг отриманий досвід роботи дільничного у зоні АТО?
- Не міг лишитися осторонь, та і совість би не дозволила. Поїхав одним із перших у складі зведеного загону. Умови були складні, та і важко нам тоді було це зрозуміти, усвідомити: як таке взагалі можливо в нашій мирній країні?! Я, як і мої колеги, ніс службу на постах та забезпечував охорону стратегічно важливих державних об’єктів. Було по різному, але точно скажу, що досвід дільничного виявився потрібним як ніколи. Обхід території, яку обслуговував, перевірка підозрілих осіб, затримання злочинців, але зорієнтуватися навіть на незнайомій місцевості я міг швидко. Крім того, не менш важлива була наша робота поліції з місцевим населенням. Саме на дільничних покладалася функція налагодження контакту та зворотного зв’язку між поліцією та місцевим населенням.
- Яким, на вашу думку, повинен бути сучасний дільничний офіцер поліції?
- Порядним. Дільничний офіцер є тим поліцейським, який один із перших стикається з людською бідою, для нього усі люди мають бути рівними. А взагалі я вважаю, що ми дільничні – універсальні солдати і справимось на будь-якій іншій посаді в поліції. Той досвід спілкування з людьми, який отримуєш «на землі», є безцінним. Але найголовніше – робота дільничного, в першу чергу, повинна бути потрібною самим людям.
Відділ комунікації поліції Полтавської області